Правова допомога/Юстиція інформує – сайт Берегівської РДА

Безоплатна правова допомога

redaktor — Thu, 30 Sep 2021 14:10:47 +0000

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Правова допомога, згідно із положеннями закону «Про безоплатну правову допомогу», – це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення. Держава гарантує право на отримання безоплатної правової допомоги громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, у тому числі біженцями чи особами, які потребують додаткового захисту.

Районна державна адміністрація як суб’єкт надання безоплатної первинної правової допомоги в межах своєї компетенції надає такі види правових послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз’яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Варто зауважити, що звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги можуть бути подані особами, які досягли повноліття. Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, що стосуються дітей, надсилаються або подаються їх законними представниками. Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги, що стосуються осіб, визнаних судом недієздатними, або дієздатність яких обмежена судом, надсилаються або подаються їх опікунами чи піклувальниками.

Для отримання безоплатної правової допомоги необхідно заповнити заяву за зразком та надіслати її на електронну адресу admin.bereg-rda@carpathia.gov.ua або на поштову адресу вул.Мукачівська,6, м.Брегове, 90202.

Графік проведення особистого прийому осіб для надання безоплатної первинної правової допомоги в райдержадміністрації буде розміщено після стабілізації епідемічної ситуації, спричиненої гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та прийняття Урядом відповідного рішення про зняття карантинних обмежень на території України.

Крім того, внутрішньо переміщені особи, громадяни України, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як внутрішньо переміщених осіб, мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка полягає у здійсненні захисту в суді та здійсненні представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складенні документів процесуального характеру.

Ви можете також звернутися до будь-якого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги чи бюро правової допомоги (телефон 0 800 213 103). Детальна інформація – на веб-сайті http://legalaid.gov.ua.

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання. Переривання строку давності пред’явлення виконавчого документу до виконання, поновлення пропущеного строку (Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження»)

admrda — Tue, 22 Jun 2021 12:01:20 +0000

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню – з наступного дня після його прийняття.
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника – з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Начальник Берегівського РВ ДВС

Південно-Західного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції

( м. Івано-Франківськ) Василь ХИМИЧ

22.06.2021р.

Залучення понятих у виконавчому провадженні

redaktor — Mon, 31 May 2021 12:18:37 +0000

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі – Закону), для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 15 частини 3 статті 18 Закону, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна – суб’єктів оціночної діяльності суб’єктів господарювання.
Відповідно до вимог частини 3 статті 19 Закону, учасники виконавчого провадження мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Відповідно до вимог статті 22 Закону, виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих.
Присутність понятих є обов’язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.
Понятий має право знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, на підставі якого виконавчого документа вони провадяться, а також робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.
Понятий зобов’язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній. Перед початком виконавчих дій виконавець роз’яснює понятим їхні права і обов’язки, про що зазначається в акті.
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону, готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.
Разом з цим, стаття не визначає обов’язкового залучення понятих під час входження до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду, а також під час проведення огляду з метою виявлення майна боржника, та під час вчинення виконавчих дій у разі присутності боржника.
З метою об’єктивного та неупередженого вчинення державним виконавцем виконавчих дій та прийняття законних рішень, а також запобігання зловживань під час вчинення виконавчих дій рекомендовано у цих випадках залучати понятих.
Одночасно з цим рекомендується залучати понятих в ході виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або утримання вчинення певних дій, проведення яких передбачено частину 4 статті 63 Закону, під час доведення до відома боржника резолютивної частини рішення.

Начальник Берегівського РВ ДВС
Південно-Західного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції
( м. Івано-Франківськ) Василь ХИМИЧ

Єдиний реєстр боржників

redaktor — Mon, 26 Apr 2021 07:26:04 +0000

1. Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відомості про боржника за рішенням про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про накладення штрафу на боржника.

Єдиний реєстр боржників містить такі відомості:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника – фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань боржника – юридичної особи;

2) найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ;

3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;

4) номер виконавчого провадження;

5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).

Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Начальник Берегівського РВ ДВС
Південно-Західного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції
( м. Івано-Франківськ)
Василь ХИМИЧ

Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій (Стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»)

redaktor — Tue, 23 Mar 2021 07:33:20 +0000

1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

3. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

4. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

5. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Виконання рішень іншими органами та установами

redaktor — Fri, 26 Feb 2021 11:59:37 +0000

Відповідно до статті 6 (виконання рішень органами та установами) Закону України «Про виконавче провадження» :

У випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів – банками та іншими фінансовими установами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Органи та установи, зазначені в частинах першій – третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Протидія кібербулінгу

redaktor — Wed, 17 Feb 2021 10:34:24 +0000

Кібербулінг – це один із різновидів булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, згідно статті 173^-4 закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».

Ознаки кібербулінгу:

систематичність (повторюваність) діяння;

наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Якщо висловлювання, поширення картинок тощо в мережі Інтернет щодо певної особи сприймається нею як жарт, не мають систематичного характеру та не викликають негативних емоційних реакцій, такі дії не вважаються кібербулінгом.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти »від 28.12.2019 № 1646 суб’єктами реагування у разі настання випадку булінгу (цькування) в закладах освіти є: служба освітнього омбудсмена; служби у справах дітей; центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; органи місцевого самоврядування; керівники та інші працівники закладів освіти; засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган; територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.

Відповідно до п.11 ч. 2 ст. 54 Закону України “Про освіту” педагогічні працівники зобов`язані захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.

Зокрема, педагогічні (науково-педагогічні) та інші працівники закладу освіти у разі, якщо вони виявляють булінг (цькування), кібербулінг зобов’язані:

-вжити невідкладних заходів для припинення небезпечного впливу;

-за потреби надати домедичну допомогу та викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;

-звернутись (за потреби) до територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України;

-повідомити керівника закладу освіти та принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування).

Відповідальність за вчинення булінгу, кібербулінгу передбачена в статті 173^-4 закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Із настанням 16 річного віку до кривдника мають застосовуватися санкції Кримінального кодексу України, якщо в його діях є ознаки складу злочину. У випадках особливо жорстокого поводження кривдника з жертвою кримінальна відповідальність настає з 14 річного віку.

Перегляд аліментів: як зростуть виплати на дитину у 2021 році

redaktor — Wed, 20 Jan 2021 12:36:15 +0000

З 1 січня 2021 року розміри аліментів на дітей залишаться без змін. Ці виплати залежать від прожиткового мінімуму, а він від 1 січня також залишився без змін, позаяк зріс від 1 грудня. Зростання прожиткового мінімуму та, відповідно аліментів на дітей 2021 року заплановане від 1 липня та 1 грудня.
Відповідно до вимог частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, передбачено різні розміри аліментів на дітей, які мають бути визначені рішення суду. Зокрема мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
50-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 1 січня 2021 року (залишився на рівні 1 грудня 2020 року):
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становить 1 921 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років – 2 395 гривень.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів починаючи з 01 січня 2021 року становить:
для дітей віком до 6 років – 960,50 гривень;
для дітей віком від 6 до 18 років – 1197,50 гривень.
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум з 1 липня становить 2 013 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років – 2 510 гривень.
50-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 1 липня 2021 року становить:
для дітей віком до 6 років – 1006,50 гривень;
для дітей віком від 6 до 18 років – 1255 гривень.
Для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум з 1 грудня становить 2 100 гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років – 2 618 гривень.
50-відсотковий мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 1 грудня 2021 року:
для дітей віком до 6 років – 1050 гривень;
для дітей віком від 6 до 18 років – 1309 гривень.

Заходи примусового виконання рішень

redaktor — Wed, 23 Dec 2020 11:20:02 +0000

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Начальник Берегівського РВ ДВС
Південно-Західного міжрегіонального
управління Міністерства юстиції
( м. Івано-Франківськ)
Василь ХИМИЧ
23.12.2020р.

Сьогодні День прав людини

redaktor — Thu, 10 Dec 2020 06:56:15 +0000

Всi люди народжуються вiльними та рiвними в своїй гiдностi та правах. Вони надiленi розумом i совiстю та повиннi дiяти по відношенню один до одного в дусi братерства.

Кожна людина має право на життя, на свободу та на особисту недоторканність.

Кожна людина повинна мати всi права та свободу, незалежно вiд раси, кольору шкiри, статi, мови, релiгiї, полiтичних або iнших переконань, нацiонального чи соцiального походження, майнового, станового або iншого становища.

Шлюб може укладатися тiльки при вiльнiй та повнiй згодi сторiн, що одружуються.

Сiм’я є природним i основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспiльства та держави.

Материнство та дитинство дають право на особливе пiклування та допомогу. Всi дiти, народженi в шлюбі або поза шлюбом, повиннi користуватися однаковим соцiальним захистом.

Кожна людина має право на свободу переконань та на вільне їх виявлення; це право включає й свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати або поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами, незалежно вiд державних кордонів.

Це лише деякі з цитат із Загальної декларації прав людини. 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН було прийнято цей надважливий документ в історії людства. Сьогодні весь світ відзначає День прав людини. Віра в цінність людської особи, рівні права та можливості чоловіків і жінок, розуміння потреби в соціальному прогресі – все це ряд чинників, що сприяли створенню Декларації.

Ми протягом всієї кампанії “16 днів активізму проти гендерно-зумовленого насильства” говорили про особливе значення протидії домашньому насильству, про те, що домашнє насильство є порушенням основоположних прав людини. Продовжуємо й надалі працювати в цьому напрямі, слідкуєте за новинами на нашій сторінці, а також на офіційному сайті Координатора проектів ОБСЄ в Україні: