15 серпня 1556 р. у Свято-Троїцькому монастирі в Заславі (сучасний Ізяслав, Хмельницька область) почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія.
Замовниками і меценатам її створення була княгиня Анастасія (Настасья) Юріївна Заславська-Гольшанська, її дочка Ганна-Євдокія та зять Іван Федорович Чорторийські. Перекладачами виступили Михайло Василієвич, син протопопа, та архімандрит Пересопницького монастиря Григорій. Роботи тривали до 29 серпня 1561 р. і закінчилися вже в Пересопницькому монастирі. Це була перша спроба передати Євангеліє мовою, що наближена до тогочасної української, оскільки зазвичай при переписуванні Євангелія використовувалася старослов’янська.
Книга складається з 482 аркушів пергаменту форматом 380 х 240 мм та важить 9.3 кг, багато орнаментована та прикрашена мініатюрами. Після того, як Пересопницький Пречистенський монастир було зруйновано, книга загубилася більш ніж на століття, а у 1701 р. була подарована гетьманом Іваном Мазепою Переяславському єпископському престолові.
Потім книга зберігалася в Полтаві, а після Другої світової війни перебуває в фондах Національної бібліотеки України імені В. Вернадського.
Сьогодні на Пересопницькому Євангелії присягають президенти України. Пам’ятаймо минуле! Адже до своєї Незалежності Україна йшла довгим шляхом. Історія формування української держави має тисячолітню традицію.