Продовжуємо серію публікацій про становлення української державності.
У середині XIV століття українські землі увійшли до складу Польського королівства і Великого Князівства Литовського.
Велике Князівство Литовське – одна з найбільших держав тогочасної Європи – стало фактичним продовжувачем традицій Русі (не Росії!). Економічно і культурно руські землі були значно розвиненіші за литовські. Руські еліти сформували обличчя литовської держави. Було засвоєно чимало норм руського права, назви посад, станів, система адміністрацій тощо. Державною мовою Великого Князівства Литовського стала руська (не російська), якою велися ділові папери.
Основним джерелом права була “Руська правда”, пізніше – “Литовські статути”, укладені на її основі. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського користувалися широкою автономією.
А сучасна українська держава від Великого Князівства Литовського успадкувала:
європейську традицію міського самоврядування – магдебурзьке право;
Пересопницьке Євангеліє – видатна рукописну пам’ятку, на якій складають присягу президенти Украни.
Шануйте історію і минувшину власного народу, адже вони – вчителі майбутнього.