5 серпня Україна вшановує пам’ять жертв Великого сталінського терору. Саме цього дня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи», яка запустила маховик масового винищення. Жертвами репресій стали мільйони людей.
Для України часи «Великого терору» супроводжувались винищенням інтелігенції української нації. Розстрілювали відомих діячів культури, науки, військовиків та священство.
Сотні вихідців з України, зокрема митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький – загинули насильницькою смертю за свої ідеологічні погляди. Серед убитих – священик з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі.
Сьогодні, ми вшановуємо пам’ять жертв злочинних комуністичних репресій «Великого терору» та низько схиляємо голови в скорботі перед їх пам’яттю. Наше завдання сьогодні, зробити так, щоб ніколи знову не дозволити повторення цих страшних подій.
На жаль, антигуманні репресії свободи слова та вираження поглядів не відійшли в минуле з розпадом СРСР. Сьогодні в Росії активно відроджується культ Сталіна, а політика історичної пам’яті спрямована на замовчення, применшення або виправдання злочинів радянської влади. Окупувавши Крим і частину Донбасу, Росія провадить на цих територіях масові репресії. Убивства, зникнення людей, арешти, несправедливі суди та жорстокі тортури стали там повсякденним явищем.
Міжнародна спільнота не має права заплющувати очі на кричущі порушення прав людини в Росії, на згортання демократії, реабілітацію Сталіна та цензурування історії.