Дія Центри — це one-stop shop із комплексом усіх необхідних послуг для громадян. Місце, де за один візит ви зможете розв’язати одразу кілька запитів. Замість кількох візитів заради однієї послуги.

Відвідувачі можуть отримати основні сервіси:
– адміністративні послуги;
– консультації щодо онлайн-послуг;
– місця для самообслуговування;
– консультації щодо бізнесу (Дія.Бізнес).

А також супутні:
– безоплатна правова допомога;
– пошта;
– банківські послуги;
– оплата комунальних послуг;
– приймання громадян головою тергромади;
– коворкінг-зона;
– кав’ярня або кавовий апарат.

Станом на 25 жовтня 2021 року п

Крім того, з початку року послуги Закарпатської обласної служби зайнятості отримували 79 переміщених з тимчасово окупованої території України або районів проведення АТО. З них 71 особа мала статус безробітного, отримували допомогу по безробіттю – 63, 27 переселенців були працевлаштовані та 6 безробітних цієї категорії проходили професійне навчання.

«Довідник безбар’єрності» — продукт з відкритим кодом, який можна використовувати у проєктах, цитувати, а також доповнювати.
Наразі довідник містить 4 основні розділи: «Складові безбар’єрності», «Правила мови», «Словник» та «Безбар’єрний календар».
У розділі «Складові безбар’єрності» простою та доступною мовою розкривається поняття безбар’єрності.
В розділі «Правила мови» сформульовані та пояснені загальні підходи до безбар’єрного спілкування.
З розділу «Словник» можна дізнатися чи коректно вживати ті чи інші слова стосовно різних людей.
У розділі «Безбар’єрний календар» зібрані важливі дати, визначні та пам’ятні дні з поясненням, як їх відзначати та коли привітання є недоречним.
Електронна версія Довідника доступна за посиланням https://bf.in.ua/ . Тут також можна пройти тест, щоб перевірити власну толерантність та коректність.

Станом на 1 жовтня 2021 року кількість актуальних вакансій, заявлених роботодавцями до Закарпатської обласної служби зайнятості становила 1,2 тис. одиниць.

За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалася на підприємствах переробної промисловості (30,6%), в оптовій та роздрібній торгівлі (12,0%), у транспортній галузі (10,2%).

За професійними групами: найбільший попит роботодавців спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом – 24,1% (швачка, верстатник деревообробних верстатів, в’язальник схемних джгутів, пекар); працівників сфери торгівлі та послуг – 15,7% (продавець, кухар, офіціант, поліцейський (інспектор) патрульної служби, бармен); некваліфікованих працівників – 15,2% (опалювач, підсобний робітник, прибиральник, вантажник); робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин – 14,7% (водій автотранспортних засобів, оператор автоматичної лінії підготовки та паяння електрорадіоелементів на друкарських платах, оператор котельні, шліфувальник); фахівців – 9,5% (бухгалтер, електромеханік, сестра медична); професіоналів – 8,8% (інспектор, вчитель, інженер з метрології); службовців, керівників, менеджерів – 5,4% (начальник відділу поштового зв’язку, завідувач складу, керуючий магазином), технічних службовців – 5,4% (адміністратор, касир торговельного залу, листоноша (поштар), оператор поштового зв’язку, касир квитковий).

Торгівля людьми є глобальним бізнесом та сучасною формою рабства, що грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі.

Україна була серед перших країн у Європі, яка у 1998 році встановила кримінальну відповідальність за торгівлю людьми. Способи втягнення у процес торгівлі людьми різні. Злочинці, як правило, шукають все нові методи вербування, але завжди це відбувається шляхом використання обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людьми, із застосуванням чи погрозою застосування насильства, із використанням службового становища, матеріальної чи іншої залежності.

Існує також чимало різних видів експлуатації: усиновлення/удочеріння у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця.

Торгівля людьми – це завжди здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина. Відповідно до Кримінального кодексу України торгівля людьми визнається тяжким злочином, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Тому покарання злочинців, які здійснюють торгівлю людьми, є ще одним важливим завданням держави.

Людина, яка постраждала від цього злочину, має право на отримання відповідного статусу, і це дає можливість отримати нею повного спектру допомоги: медичної, соціальної, а також одноразової матеріальної допомоги.

Пам’ятайте: стати жертвою торгівлі людьми може кожен, незалежно від статі, віку, рівня освіти чи кваліфікації. Тому лише об’єднавши зусилля, ми зможемо подолати проблему торгівлі людьми у суспільстві!

527 та 0 800 505 501 – це номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми

Рішення про щорічне відзначення в Україні Міжнародного дня громадян похилого віку та створення належних умов соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян затверджено урядовою постановою від 26 вересня 1997 року. Відповідно до Указу Президента України від 24 вересня 2004 року № 1135/2004 Україна 1 жовтня відзначає і День ветерана.

У цей день у світі говорять про проведені активні дії щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них сприятливих умов життя, про невирішене у цій сфері. Це і привід до роздумів щодо взаємозв’язку поколінь. Тяжкі випробування випали на долю ветеранів і людей похилого віку. Вони пройшли крізь жахи тоталітаризму, голодоморів, війни та репресій, але зуміли вистояти і пронести через життя найкращі духовні якості покоління – честь, гідність, вихованість, толерантність.  Пам’ятаймо і надалі про свій невідплатний борг перед ветеранами та громадянами поважного віку.

Найбільше багатство літніх людей — їх досвід, мудрість, вміння. Безмежна вдячність вам, дорогі представники старшого покоління, за безцінні знання та слушні поради, за готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування.

Проектом акта передбачено, що дитяча кімната в установі / організації створюється для забезпечення можливості тимчасового перебування дітей працівників та відвідувачів без супроводу батьків / законних представників або за їх присутності в разі потреби із організацією дозвілля.

Основною метою діяльності дитячої кімнати є створення умов для поєднання працівниками та відвідувачами установ / організацій своїх професійних і сімейних обов’язків.

Основними завданнями дитячої кімнати є:

• забезпечення тимчасового перебування дітей під час перебування батьків на робочому місці або відвідування установи / організації з особистих питань;
• сприяння формуванню позитивного ставлення до сім’ї, відповідального батьківства, збереженню сімейних цінностей, забезпеченню рівних прав і можливостей жінок та чоловіків;
• забезпечення дозвілля дітей під час їхнього перебування в дитячій кімнаті;
• консультування батьків / законних представників дитини з організаційних питань діяльності дитячої кімнати.

Діяльність дитячої кімнати має проводитися з дотриманням принципів захисту прав дитини, гуманності, конфіденційності із забезпеченням інклюзивності, доступності та зручності послуг.

Тимчасове перебування дітей в дитячій кімнаті є безоплатним, для забезпечення дозвілля дітей в дитячій кімнаті залучаються фахівці, які мають педагогічну / психологічну освіту, володіють навичками та досвідом роботи і спілкування з дітьми, в тому числі з дітьми з інвалідністю (із порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, інтелектуальними порушеннями).

Проектом акта визначено умови прийняття, перебування та повернення дітей із дитячих кімнат, а також вимоги, зокрема, для облаштування дитячих кімнат.

Проект наказу „Про затвердження Положення про діяльність дитячих кімнат в установах та організаціях” розміщено для громадського обговорення за посиланням: https://www.msp.gov.ua/projects/719/

«Одним із найважливіших завдань, яке стоїть наразі перед центральною та місцевою владами — це вчасний та вдалий запуск опалювального сезону. Щотижня у Мінрегіоні проводяться зустрічі з органами місцевого самоврядування. Ми спільно обговорюємо всі нагальні питання, щоб опалювальний сезон стартував вчасно у кожному регіоні та кожній громаді. Вкотре наголошую, що тарифи на опалення для населення не мають зростати. Це наше спільне завдання, маємо його виконати», — підкреслив Міністр Олексій Чернишов.

Зазначимо, у новому опалювальному сезоні тарифи на тепло встановлюються органами місцевого самоврядування. Зауважимо, на початку вересня стан підготовки будівель, об’єктів водопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства до старту опалювального сезону складає майже 80%.

Підкреслимо, під час засідання Палати місцевих влад Конгресу місцевих і регіональних влад Президент України підтримав пропозицію щодо врегулювання боргів підприємств ТКЕ перед НАК Нафтогаз України.