Останніми роками медичні заклади в України зіштовхнулися з такими проблемами:
– неефективність використання наявних ресурсів системи охорони здоров’я
– надмірність, дублювання, фрагментованість та розпорошеність ресурсів стаціонарів
– завищена кількість лікарняних ліжок та диспропорція у їх використанні за видами медичної допомоги
– висока частка фінансування стаціонарів по відношенню до первинної медичної допомоги
– значна кількість необґрунтованих госпіталізацій та тривале перебування хворих у стаціонарах
– високий матеріальний та моральний знос основних фондів
– низький рівень використання сучасних медичних та інформаційних технологій тощо.
Вирішити кризу має на меті реформа охорони здоров’я. Черговий її етап – це трансформація закладів охорони здоров’я вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
Згідно реформи на Закарпатті буде створено 8 опорних лікарень.
Експерти проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» пропонували 6 :
– Ужгородська ЦМКЛ
– Мукачівська ЦРЛ
– Виноградівська РЛ
– Хустська РЛ
– Берегівська ЦРЛ
– Тячівська РЛ
Зважаючи на природній ландшафт області : 2/3 території гористі й високогірні, 51% території лісисті, видовжене розташування поселень, обласною владою на погоджувальній нараді з Міністерством охорони здоров’я було обґрунтовано доцільність розвитку ще двох опорних лікарень додатково у гірській місцевості:
– Воловецької ЦРЛ
– Рахівської РЛ
Визначали, які заклади будуть опорними за такою схемою : керівники лікарень заповнювали спеціально розроблені паспорти та надсилали їх керівнику Проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я». На основі цих даних експерти проекту здійснювали прогнозування мережі.
Ці перспективні заклади охорони здоров’я повинні функціонувати в одному госпітальному окрузі. Поступово вони розвиватимуться до рівня багатопрофільних лікарень першого та другого рівня. Це буде не раніше, як через 3-5 років!!! Залежатиме їх подальший розвиток від рівня професіоналізму медичних працівників та того, як заклади охорони здоров’я працюватимуть через пакет медичних гарантій з Національною службою здоров’я України.
Опорні лікарні працюватимуть у режимі 24 години на добу, протягом семи днів на тиждень. У них надаватимуть екстрену медичну допомогу. Тут буде сконцентрована максимальна кількість вузьких спеціалістів – професійних лікарів. І це їх головна відмінність від неопорних лікарень.
Що стосується всіх інших закладів охорони здоров’я в області, вони всі без виключення готуються до роботи на договірних відносинах з Національною службою здоров’я України.
Жодним чином на їх плани не впливає процес створення госпітального округу, оскільки вони є автономними комунальними некомерційними підприємствами, мають свого власника – районну, міську, селищну чи сільську ради.
З 1-го квітня 2020 року, всі кроки на шляху трансформації системи охорони здоров’я здійснюватимуться через застосування електронних інструментів. Єдиним замовником та платником за програмою медичних гарантій буде НСЗУ.
Уповноважені управляти закладами охорони здоров’я повинні працювати над тим, щоб заклади були :
– автономізовані
– мали діючу ліцензію на здійснення діяльності з медичної практики та ліцензії на здійснення діяльності з обігу наркотичних речовин та прекурсорів (за потреби)
– комп’ютеризовані, мали відповідну медичну інформаційну систему (МІС) та були підключеними до центральної бази даних Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ)
– мали професіоналів на місцях, які зможуть надавити якісні послуги з медичного обслуговування населення (медична послуга – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником, а замовник відповідно – відшкодовуватиме вартість за неї.)
Отже, жодної лікарні в області не зачиняють. Ці два пріоритетних напрямки у подальшому реформуванні медичної галузі не треба ототожнювати! Це паралельні кроки, які здійснюються для того, щоб зробити медичну допомогу ПАЦІЄНТОРІЄНТОВАНОЮ. Тепер за гроші платників податків утримуватимуть не будівлі, а оплачуватимуть надані реальні медичні послуги пацієнту.