В неділю, 15 березня, ми відзначили 81 річницю проголошення незалежності Карпатської України. А 17 березня відзначаємо день народження її президента – Августина Волошина.
Батько Карпатської України Августин Волошин – педагог, доктор, священник, просвітник та політик всупереч планам Гітлера проголосив незалежну Карпатську Україну і став її президентом.
За часів угорської та радянської окупації він не на мить не припиняв боротьби. 19 липня 1945 року прийняв мученицьку смерть у московській бутирці. З 2002 року Герой України.
Ми маємо знати і шанувати своїх героїв, земляків, які творили історію нашого краю і нашої боротьби за державність.
Довідково: Августин Волошин народився 17 березня 1874 р. на Закарпатті, в селі Келечин, у сім’ї священика. Провівши юність у навчанні, він на 1900-й рік уже мав за плечима Ужгородську гімназію, теологічний ліцей Будапештського університету, Вищу педагогічну школу в Будапешті, ставши професором математики й фізики. Втім, через слабке здоров’я він вчився в Будапешті з перервами, і повернувшись до Ужгорода в 1890-тих, він у 1897 р. був висвячений на священика та став капеланом церкви в Ужгороді-Цегельні.
Отримавши педагогічну освіту, о. Августин прив’язав свою подальшу кар’єру до педагогіки та просвітництва. Протягом 1900–1938 років він працював в Ужгородській вчительській семінарії, ставши її директорм з 1917-го Йому належить більш ніж 40 підручників, зокрема: «Методическая грамматика карпаторусского языка для народных школ»(1899), «Читанка для угро-русской молодежи» (1900), «Азбука» (1904), «О письменном язицѣ подкарпатських русинов» (1920), «О соціяльном вихованню» (1924), «Коротка історія педагогіки для учительських семінарій» (1931), «Педагогічна психологія» (1935), «Методика народно-шкільного навчання» (1935), «Коротка історія психології» (1937). Водночас Волошин видавав кілька газет і журналів, зокрема і єдину свого часу руську газету «Наука» сприяв друкуванню книг, був одним з засновників товариства «Просвіта» і брав активну участь у його діяльності.
Вже в 1920-ті роки починається і політична кар’єра о. Августина Волошина. Він очолював Народно-християнську партію (1922-1939 рр.), був обраний до чехословацького парламенту та працював певний час в уряді, а з 26 жовтня 1938 року очолив автономний уряд Карпатської України (Підкарпатської Русі). Уряд під керівництвом Волошина впровадив на території автономії українську мову, проводив незалежну освітнію, культурну, релігійну політику. Для захисту краю в Хусті була створена Організація народної оборони «Карпатська Січ», до складу якої станом на лютий 1939 року входило майже 15 тисяч осіб.
14 березня 1939 року о. Августин Волошин проголосив незалежність Карпатської України, а після ратифікації незалежності Соймом наступного дня був обраний президентом на засіданні Сойму. Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська, державним прапором – синьо-жовтий, а державним гербом – сполучення крайового герба з національним. Державним гімном проголосили «Ще не вмерла Україна». Але майже одразу Карпатська Україна була окупована угорськими військами, і вже 16 березня Волошин був змушений виїхати до Румунії. Загалом, під час окупації території Закарпаття союзними гітлерівській Німеччині угорськими військами сили Карпатської України провели близько 20 боїв, але вже 18 березня 1939 року угорські війська на всіх карпатських перевалах дійшли до польського кордону, завершивши таким чином окупацію краю.
(Матеріали із сайту “Пам’ять Нації”)