11 січня 2019 року набули чинності зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, які покликані частково реалізувати положення Стамбульської конвенції щодо запобігання сексуального і домашнього насильства. Ці зміни спричинили появу значної кількості міфів. Серед них, зокрема, міф про необхідність отримання письмової згоди від партнера на секс.
Спробуємо прояснити ситуацію та спростували деякі з них.
МІФ 1: Відтепер для добровільного сексу потрібна розписка партнера.
ЯК НАСПРАВДІ: Ні. В Законі про це не йдеться. Розписка може лише підтвердити, що на початку акту особа була на нього згодна. При цьому слід врахувати, чи не було отримано підпис під тиском. Вам достатньо отримати чітку недвозначну згоду партнера.
МІФ 2: Згода діє на весь перебіг статевого акту.
ЯК НАСПРАВДІ: Ні. Людина має право в будь-який момент змінити свою думку. Якщо в процесі вам сказати «ні» – залиште людину в спокої.
МІФ 3: Зґвалтування – це лише традиційний секс.
ЯК НАСПРАВДІ: Не зовсім. Відтепер зґвалтуванням можуть вважатися будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди потерпілої особи.
МІФ 4: Зґвалтування у шлюбі – не злочин.
ЯК НАСПРАВДІ: Зґвалтування дружити (чоловіка) або колишньої дружини (чоловіка), або іншої особи, з якою кривдник перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах навпаки обтяжує відповідальність – а це від 5 до 10 років позбавлення волі.
МІФ 5: Мені буде складно захиститися від звинувачення у зґвалтуванні.
ЯК НАСПРАВДІ: В Україні діє презумпція невинуватості, а отже довести обставини та відсутність згоди мусить сторона обвинувачення (потерпіла особа та прокурор). Доказами можуть бути показання, речові докази, документи, висновки експертів.