1 грудня 1991 року український народ на Всеукраїнському референдумі закріпив історичне рішення — Акт проголошення незалежності України.
На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Текст Акту, ухваленого позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошувалося створення самостійної держави — України, було наведено у виборчому бюлетені.
Напередодні референдуму великий вплив мала небайдужа позиція української інтелігенції, зокрема, пристрасне слово відомої письменниці Ліни Костенко, з яким вона звернулася до громадськості: «Люди! Ось ви в неділю підете до виборчих дільниць, але не думайте, що це ваші кроки. Це вже хода історії!». Тоді, 1 грудня 1991 року, більше 90 відсотків виборців дали ствердну відповідь на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». У референдумі взяли участь 31 891 742 особи – 84,18% населення України. Не було жодного регіону, жодного населеного пункту, де ідея незалежності країни не знайшла б підтримки більшості громадян.
Насправді саме 1 грудня 1991 року Україна стала по-справжньому суверенною. Тепер незалежність була волею мільйонів, а не тільки 346 депутатів.
Проголошення суверенітету стало логічним завершенням процесу українського державотворення. У боротьбі українці заплатили дорогу ціну. Втрата незалежності внаслідок більшовицької окупації після Української революції 1917–1921 років призвела до того, що злочинні тоталітарні режими – комуністичний і нацистський – забрали мільйони життів мешканців України внаслідок Голодомору, державного терору, депортацій та війн.