“Світла Директоріє і Високий Уряде Української Народної Республіки! На цій історичній площі… стоїмо оце ми, законні й вольними голосами нашого народу вибрані представниками Західної України, а саме Галичини, Буковини і Закарпатської Русі, та доносимо Вам і заявляємо прилюдно перед усім народом України, перед усім світом і перед лицем історії, що ми … власною волею хочемо і бажаємо обновити національно-державну єдність нашого народу, що існувала за Володимира Великого та Ярослава Мудрого, – до якої стреміли наші великі гетьмани Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та Іван Мазепа. Від сьогодні Західна Україна лучиться з Великою Україною в одно нероздільне тіло, соборну та суверенну державу”.
Із промови голови галицької делегації Льва Бачинського. Київ. 22 січня 1919 р.
_________________
Лев Бачинський – український громадський і політичний діяч, правник.
Член та голова Русько-української радикальної партії. У 1907, 1911–18 роках – депутат австрійського парламенту. 1914-го входить до Головної української ради. 1915–16 – член Загальної української ради у Відні. У 1918–19 роках – віцепрезидент Української національної ради ЗУНР, один із авторів Передвступного договору про злуку УНР і ЗУНР та закону про земельну реформу. У січні 1919 очолює делегацію ЗУНР на святі злуки в Києві.