Закарпаття – чарівний і неповторний край! Це край « зеленого золота» – лісів, садів і виноградників, край мальовничих гір і полонин, багатих цілющими мінеральними джерелами. Крім цих багатств, із-за помірно-континентального клімату, цей мальовничий куточок сприятливий для розвитку сільського господарства. Місцеве населення на своїх присадибних і пайових ділянках вирощують зернові культури, які мають цінні кормові властивості. Основна із них культура – це кукурудза. Із початку 60-х років минулого століття на ній ґрунтувалося процвітання сільського господарства і нині вона є одним із основних резервів благополуччя аграрної економіки.
П’ятнадцять років тому, на «третій хліб» прийшло нашестя небезпечного карантинного шкідника – західного кукурудзяного жука. Крім кукурудзи він пошкоджує рослини родини гарбузових, бобових, злакових. А Батьківщина його – Америка.
Зимує ця комаха у стадії яйця в землі приблизно на глибині 15-20 см. Яйця дрібні, овальні, блідо-жовті. Весною, коли проростає кукурудза, а саме кінець травня – початок червня, із яєць виходять личинки. Забарвлення їх брудно – біле, з коричневою «головою», розміром 10-13 мм завдовжки. Саме в цій стадії шкідник найбільше шкодить кукурудзі. Личинки живляться корінням рослини, що призводить до зменшення кореневої маси, поганого розвитку коріння і ураження його різними захворюваннями, а такі пошкоджені дорослі рослини під час сильних вітрів та дощів легко полягають, і стебло набуває форми «гусячої шиї». При цьому стає неможливий механізований збір урожаю.
Завершивши живлення, личинки утворюють у поверхневому шарі ґрунту (5-10 см) колисочки, в яких перетворюються на лялечок.
В кінці червня, під час цвітіння кукурудзи із лялечки виходять дорослі особини. Жуки додатково живляться пилком, маточними стовпчиками, листям кукурудзи, а пізніше незрілими зернами. Дорослі особини мають розмір 4,2-6,8 мм. Тіло видовжене, жовтувато – коричневе. На надкрилах проходять 3 темні поздовжні смуги на жовтувато – зеленому фоні. У самців смуги можуть зливатися. Після спарювання самка відкладає яйця у ґрунт на глибину 10-15 см біля основи стебла кукурудзи. За сприятливих умов вона може відкласти до 1000 яєць. Із настанням заморозків і нестачею їжі жуки гинуть.
Як зберегти врожай від цього небезпечного шкідника? На даний час найефективнішим методом боротьби є сівозміна. Тобто, на одне й те саме поле сіяти кукурудзу повторно можна лише через 3 роки. Після кукурудзи на тому ж полі на другий рік можна сіяти багаторічні трави, конюшину та люцерну, висаджувати овочі.
Для посіву варто підбирати сорти кукурудзи з міцною кореневою системою (наприклад: сорт Кішкун). Коли ж вирощування кукурудзи відбувається без сівозміни, захистити урожай без використання інсектицидів неможливо. Застосовувати їх потрібно у 2 періоди: перший – коли розвиваються личинки, другий – коли літає імаго (дорослий жук). Проти імаго рекомендовано використовувати препарати інсектициди: Ацтек, Каунтер, Форсе, Регент, Лорсбан, Талстар, Аріба, Дурсбан.
Проти личинок, на жаль, ще немає дозволених в Україні інсектицидів. Однак можна використовувати механічні методи. Поля кукурудзи після збирання врожаю обов’язково переорюються відвальним способом для глибшого промерзання ґрунту, що зумовить часткову загибель яєць шкідника.
Тож давайте, будемо дотримуватись цих рекомендацій, і зробимо все залежне від нас, щоб зберегти вирощування цієї стратегічної культури – КУКУРУДЗИ !
Державні фітосанітарні інспектори Держпродспоживслужби:
Дем’янович В.М., к.с/г.н.,
Калинич Д.В.
Бітої І.В.