30 липня у світі відзначають Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Він був започаткований у 2013 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй з метою підвищення рівня поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привернення уваги до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочення людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людини, який має як економічні, так і соціальні, педагогічні, психологічні причини.
Україна у вересні 2010 року ратифікувала Конвенцію Ради Європи про боротьбу з торгівлею людьми, формально підтвердивши тим самим готовність до впровадження міжнародних стандартів і принципів у цій сфері.
У Кримінальному кодексі України покарання за торгівлю людьми передбачено статтею 149, яка визначає ці злочинні дії як вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану особи.
Аби уникнути біди в майбутньому та не потрапити в рабство,
слід дотримуватись наступних порад:
– нікому не довіряйте ваш паспорт, адже документи, що засвідчують Вашу особу, завжди повинні знаходитись тільки у Вас;
– залиште вдома, своїм друзям чи близьким детальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресою та контактними телефонами, а також копію свого закордонного паспорту і контракту;
– якщо Ви плануєте взяти шлюб з іноземним громадянином (громадянкою), скористайтеся порадами юриста чи фахівців посольств країни, в якій Ви плануєте жити, стосовно Ваших прав та прав Ваших дітей, народжених за кордоном та в Україні. Також пам’ятайте, що фіктивний шлюб – порушення закону. Це може стати причиною Вашого ув’язнення
або депортації;
– не забудьте з’ясувати номери телефонів українських посольств та консульських представництв у країні, до якої Ви виїжджаєте. Якщо Ви опинилися у скрутній ситуації, залишилися без паспорту або Вам хтось загрожує, то звертайтесь до представників посольств своєї країни;
Торгівля людьми не визнає державних кордонів, не зважає на відмінності між розвинутими державами і державами, що розвиваються. Вона легко адаптується як до бідності, так і до розкоші, є актуальною майже для всіх народів. Отже, боротьба із цим злочином, порушенням прав людини
в сучасному світі вимагає об’єднання зусиль міжнародної спільноти
та громадськості кожної країни.